Словарь української мови (1924)/розвірити
| ◀ розвінчувати | Словарь української мови Р розвірити |
розвірняка ▶ |
|
Розві́рити, рю, риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто. Костантиногр. у.
| ◀ розвінчувати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розвірити |
розвірняка ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розвірити
Борис Грінченко
1924
Розві́рити, рю, риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто. Костантиногр. у.