Словарь української мови (1924)/розволікати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розволікати
Берлін: Українське слово, 1924

Розволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. розволокти́, чу́, че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.