Словарь української мови (1924)/розвертіти
| ◀ розвертися | Словарь української мови Р розвертіти |
розвертувати ▶ |
|
Розверті́ти. См. Розвірчувати.
| ◀ розвертися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розвертіти |
розвертувати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розвертіти
Борис Грінченко
1924
Розверті́ти. См. Розвірчувати.