Словарь української мови (1924)/розвертувати
◀ розвертіти | Словарь української мови Р розвертувати |
розвеселити ▶ |
|
Розве́ртувати, тую, єш, гл. = Розвертати. Йди на річку пери, не розгортуючи, не розвертуючи. Чуб. V. 739.
◀ розвертіти | Словарь української мови Борис Грінченко Р розвертувати |
розвеселити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розвертувати
Борис Грінченко
1924
Розве́ртувати, тую, єш, гл. = Розвертати. Йди на річку пери, не розгортуючи, не розвертуючи. Чуб. V. 739.