Словарь української мови (1924)/розбійників
◀ розбійник | Словарь української мови Р розбійників |
розбійницький ▶ |
|
Розбі́йників, кова, ве. Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син. Чуб.
◀ розбійник | Словарь української мови Борис Грінченко Р розбійників |
розбійницький ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розбійників
Борис Грінченко
1924
Розбі́йників, кова, ве. Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син. Чуб.