Словарь української мови (1924)/розбійницький

by Борис Грінченко

◀ розбійників

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбійницький

розбійниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбі́йницький, а, е. Разбойническій. Розбійницький син. Чуб. В розбійницьких наметах тихо й мирно. К. Іов. 25.