Словарь української мови (1924)/розборсати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розборсати
Берлін: Українське слово, 1924

Розбо́рсати, саю, єш, гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано. Черк. у.