Словарь української мови (1924)/розборсати
| ◀ розбороняти | Словарь української мови Р розборсати |
розбрат ▶ |
|
Розбо́рсати, саю, єш, гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано. Черк. у.
| ◀ розбороняти | Словарь української мови Борис Грінченко Р розборсати |
розбрат ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розборсати
Борис Грінченко
1924
Розбо́рсати, саю, єш, гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано. Черк. у.