Словарь української мови (1924)/розбалакатися
◀ розбакати | Словарь української мови Р розбалакатися |
розбалакувати ▶ |
|
Розбала́катися, каюся, єшся, гл. Разговориться. Випили по чарці, розбалакались. Левиц. I. 446.
◀ розбакати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розбалакатися |
розбалакувати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розбалакатися
Борис Грінченко
1924
Розбала́катися, каюся, єшся, гл. Разговориться. Випили по чарці, розбалакались. Левиц. I. 446.