Словарь української мови (1924)/розбайоритися

by Борис Грінченко

◀ розбазікатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбайоритися

розбакати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбайори́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Расходиться, разозлиться. От як розбайорився. Ном. № 3415.