Словарь української мови (1924)/розбазікатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбазікатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розбазі́катися, каюся, єшся, гл. Разболтаться, разговориться. Перше сидів смутний, а далі як розбазікався, то аж нудно стало.