Словарь української мови (1924)/розбазікатися

by Борис Грінченко

◀ розбазар'я

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбазікатися

розбайоритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбазі́катися, каюся, єшся, гл. Разболтаться, разговориться. Перше сидів смутний, а далі як розбазікався, то аж нудно стало.