Словарь української мови (1924)/підрунитися
| ◀ підрубити | Словарь української мови П підрунитися |
підрунюватися ▶ |
|
Підру́нитися. См. Підрунюватися.
| ◀ підрубити | Словарь української мови Борис Грінченко П підрунитися |
підрунюватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
підрунитися
Борис Грінченко
1924
Підру́нитися. См. Підрунюватися.