Словарь української мови (1924)/підрунюватися
◀ підрунитися | Словарь української мови П підрунюватися |
підручний ▶ |
|
Підру́нюватися, нююся, єшся, сов. в. підру́нитися, нюся, нишся, гл. Подростать, подрости молодой шерсти подъ старою. Константиногр. у.