Словарь української мови (1924)/підрубити
| ◀ підрубати | Словарь української мови П підрубити |
підрунитися ▶ |
|
Підруби́ти, блю́, биш, гл. Подрубить, сдѣлать рубецъ. Вона шила, не дошила, тілько підрубила. Чуб. III. 175.
| ◀ підрубати | Словарь української мови Борис Грінченко П підрубити |
підрунитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
підрубити
Борис Грінченко
1924
Підруби́ти, блю́, биш, гл. Подрубить, сдѣлать рубецъ. Вона шила, не дошила, тілько підрубила. Чуб. III. 175.