Словарь української мови (1924)/підпомощний

by Борис Грінченко

◀ підпомошник

Словарь української мови Борис Грінченко П підпомощний

підпона ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підпомо́щний, а, е. Состоящій підпомошником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк. Котл. Ен. V. 50.