Словарь української мови (1924)/підпона
| ◀ підпомощний | Словарь української мови П підпона |
підпора ▶ |
|
Підпо́на, ни, ж. Послѣ половодья на землѣ луга остается водяное растеніе куширъ; застрявши въ травѣ, сливается съ ней ковромъ, мѣшая косить, — это и есть підпона. Мнж. 189.