Словарь української мови (1924)/підмовляння
◀ підмовити | Словарь української мови П підмовляння |
підмовляти ▶ |
|
Підмовля́ння, ня, с. Подговоръ, подущеніе. Багатились підмовлянням на перелюб люду. К. ХП. 46.
◀ підмовити | Словарь української мови Борис Грінченко П підмовляння |
підмовляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
підмовляння
Борис Грінченко
1924
Підмовля́ння, ня, с. Подговоръ, подущеніе. Багатились підмовлянням на перелюб люду. К. ХП. 46.