Словарь української мови (1924)/підмовити
| ◀ підмова | Словарь української мови П підмовити |
підмовляння ▶ |
|
Підмо́вити, ся. См. Підмовляти, ся.
| ◀ підмова | Словарь української мови Борис Грінченко П підмовити |
підмовляння ▶ |
|
Словарь української мови — П
підмовити
Борис Грінченко
1924
Підмо́вити, ся. См. Підмовляти, ся.