Словарь української мови (1924)/підгорниця

by Борис Грінченко

◀ підгорля

Словарь української мови Борис Грінченко П підгорниця

підгорнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підго́рниця, ці, ж. 1) = Підгорлиця 1. = Підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (го́рло). Шух. I. 226.