Словарь української мови (1924)/протурити
◀ протурготіти | Словарь української мови П протурити |
протуркати ▶ |
|
Протури́ти. См. Протуряти.
◀ протурготіти | Словарь української мови Борис Грінченко П протурити |
протуркати ▶ |
|
Словарь української мови — П
протурити
Борис Грінченко
1924
Протури́ти. См. Протуряти.