Словарь української мови (1924)/протурготіти
◀ протурбуватися | Словарь української мови П протурготіти |
протурити ▶ |
|
Протурготі́ти, чу́, ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.
◀ протурбуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П протурготіти |
протурити ▶ |
|
Словарь української мови — П
протурготіти
Борис Грінченко
1924
Протурготі́ти, чу́, ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.