Словарь української мови (1924)/простибі
| ◀ простець | Словарь української мови П простибі |
простигати ▶ |
|
Прости́бі, сокр. изъ Прости-Біг. Прости Богъ. Шух. I. 77. Простибі, що такого бажаю. Полт. І спасибіг вам, паниченьку, і простибіг вам за вашу ласку. Левиц. Пов. 224.