Словарь української мови (1924)/простець
| ◀ простерти | Словарь української мови П простець |
простибі ▶ |
|
Просте́ць, ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине. Полт.
| ◀ простерти | Словарь української мови Борис Грінченко П простець |
простибі ▶ |
|
Словарь української мови — П
простець
Борис Грінченко
1924
Просте́ць, ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине. Полт.