Словарь української мови (1924)/просвітити
| ◀ просвіта | Словарь української мови П просвітити |
просвітлий ▶ |
|
Просвіти́ти, ся. См. Просвічати, ся.
| ◀ просвіта | Словарь української мови Борис Грінченко П просвітити |
просвітлий ▶ |
|
Словарь української мови — П
просвітити
Борис Грінченко
1924
Просвіти́ти, ся. См. Просвічати, ся.