Словарь української мови (1924)/просвіта

by Борис Грінченко

◀ просвистіти

Словарь української мови Борис Грінченко П просвіта

просвітити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Просві́та, ти, ж. Просвѣщеніе, образованіе. Просвіти за плечима не носити. Ком. Пр. № 1003. І сей лист не мусить пропасти із історії української просвіти. Морд. II. 27. На тому й скінчилася наука й просвіта Сухобрусівен. Левиц. Пов. 21.