Словарь української мови (1924)/просвистіти
| ◀ просатарь | Словарь української мови П просвистіти |
просвіта ▶ |
|
Просвисті́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) Просвистѣть. 2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори. Левиц. I. 529.
| ◀ просатарь | Словарь української мови Борис Грінченко П просвистіти |
просвіта ▶ |
|
Словарь української мови — П
просвистіти
Борис Грінченко
1924
Просвисті́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) Просвистѣть. 2) Растратить. Просвистіла всі наші гроші на свої убори. Левиц. I. 529.