Словарь української мови (1924)/проколихати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проколихати
Берлін: Українське слово, 1924

Проколиха́ти, шу́, шеш, гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише. Чуб. V. 606.