Словарь української мови (1924)/проковтнути

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проковтнути
Берлін: Українське слово, 1924

Проковтну́ти, ну́, не́ш, гл. Проглотить. А лисичка його — гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3.