Словарь української мови (1924)/проколоти
| ◀ проколихати | Словарь української мови П проколоти |
проколупати ▶ |
|
Проколо́ти, ся. См. Проколювати, ся.
| ◀ проколихати | Словарь української мови Борис Грінченко П проколоти |
проколупати ▶ |
|
Словарь української мови — П
проколоти
Борис Грінченко
1924
Проколо́ти, ся. См. Проколювати, ся.