Словарь української мови (1924)/проклятущий
| ◀ прокляття | Словарь української мови П проклятущий |
проковтнути ▶ |
|
Прокляту́щий, а, е. Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. Рудч. Ск. II. 174. А проклятущий хміль як рута зеленів. Греб. 371.