Словарь української мови (1924)/проклятий
◀ проклясти | Словарь української мови П проклятий |
прокляття ▶ |
|
Про́кля́тий, а, е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. Чуб. V. 420. В одного чоловіка була жінка Химка, і така була проклята, що все його б'є. Рудч. Ск. I. 57.