Словарь української мови (1924)/проговіти
| ◀ прогноїти | Словарь української мови П проговіти |
проговорити ▶ |
|
Прогові́ти, ві́ю, єш, гл. 1) Проговѣть. 2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г.
| ◀ прогноїти | Словарь української мови Борис Грінченко П проговіти |
проговорити ▶ |
|
Словарь української мови — П
проговіти
Борис Грінченко
1924
Прогові́ти, ві́ю, єш, гл. 1) Проговѣть. 2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г.