Словарь української мови (1924)/прогноїти
| ◀ прогноїстий | Словарь української мови П прогноїти |
проговіти ▶ |
|
Прогно́їти, гною́, ї́ш, гл. 1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668. 2) Унавозить. Прогноїти поле. Вх. Лем. 457.