Словарь української мови (1924)/проговорити
◀ проговіти | Словарь української мови П проговорити |
проговорювати ▶ |
|
Проговори́ти, ся. См. Проговорювати, ся.
◀ проговіти | Словарь української мови Борис Грінченко П проговорити |
проговорювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
проговорити
Борис Грінченко
1924
Проговори́ти, ся. См. Проговорювати, ся.