Словарь української мови (1924)/пробуртити
| ◀ пробурмиструвати | Словарь української мови П пробуртити |
пробурчати ▶ |
|
Пробурти́ти, чу́, ти́ш, гл. Просверлить, пробуравить. Ось шрами, а ось-де куля пробуртила ногу. Мкр. Н. 27.
| ◀ пробурмиструвати | Словарь української мови Борис Грінченко П пробуртити |
пробурчати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пробуртити
Борис Грінченко
1924
Пробурти́ти, чу́, ти́ш, гл. Просверлить, пробуравить. Ось шрами, а ось-де куля пробуртила ногу. Мкр. Н. 27.