Словарь української мови (1924)/пробуркуватися

by Борис Грінченко

◀ пробуркувати

Словарь української мови Борис Грінченко П пробуркуватися

пробурлакувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пробу́ркуватися, куюся, єшся, сов. в. пробу́ркатися, каюся, єшся, гл. Просыпаться, проснуться, пробуждаться, пробудиться. Византія пробуркалась, витріщав очі. Шевч. 60. Прокинься, милеє дитятко, пробуркайся і проходись. Котл. Ен. II. 37.