Словарь української мови (1924)/пробурлакувати
◀ пробуркуватися | Словарь української мови П пробурлакувати |
пробурмиструвати ▶ |
|
Пробурлакува́ти, ку́ю, єш, гл. Прожить бездомнымъ бобылемъ. Вік пробурлакувати. Ном. № 10686.
◀ пробуркуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П пробурлакувати |
пробурмиструвати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пробурлакувати
Борис Грінченко
1924
Пробурлакува́ти, ку́ю, єш, гл. Прожить бездомнымъ бобылемъ. Вік пробурлакувати. Ном. № 10686.