Словарь української мови (1924)/прищулюватися

by Борис Грінченко

◀ прищулювати

Словарь української мови Борис Грінченко П прищулюватися

прищурити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прищу́люватися, лююся, єшся, сов. в. прищу́литися, люся, лишся, гл. 1) Притаиваться, притаиться. Прищуливсь у куточку. 2) Прижиматься, прижаться. А я до його ще й більш прищулюся. Г. Барв. 358. Ік чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19.