Словарь української мови (1924)/прищурити
◀ прищулюватися | Словарь української мови П прищурити |
прищурювати ▶ |
|
Прищу́рити, ся. См. Прищурювати, ся.
◀ прищулюватися | Словарь української мови Борис Грінченко П прищурити |
прищурювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прищурити
Борис Грінченко
1924
Прищу́рити, ся. См. Прищурювати, ся.