Словарь української мови (1924)/прищулювати
| ◀ прищулити | Словарь української мови П прищулювати |
прищулюватися ▶ |
|
Прищу́лювати, люю, єш, сов. в. прищу́лити, лю, лиш, гл. 1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив. 2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.