Словарь української мови (1924)/причинятися

by Борис Грінченко

◀ причиняти

Словарь української мови Борис Грінченко П причинятися

причівок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Причиня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. причини́тися, ню́ся, нишся, гл. 1) Притворяться, притвориться (о дверяхъ, крышкѣ и пр.). 2) Прибавляться, прибавиться. А диви но, кілько причинилося села. Каменец. у. 3) — до чо́го. Содѣйствовать, способствовать, поспособствовать чему, участвовать въ чемъ. Чуб. VI. 99.