Словарь української мови (1924)/причастний
| ◀ причаровувати | Словарь української мови П причастний |
причастник ▶ |
|
Прича́стний, а, е. Относящійся къ причащенію, къ причастію. Прича́стна моли́тва. Молитва предъ причащеніемъ. Харьк. у.
| ◀ причаровувати | Словарь української мови Борис Грінченко П причастний |
причастник ▶ |
|
Словарь української мови — П
причастний
Борис Грінченко
1924
Прича́стний, а, е. Относящійся къ причащенію, къ причастію. Прича́стна моли́тва. Молитва предъ причащеніемъ. Харьк. у.