Словарь української мови (1924)/причастник

by Борис Грінченко

◀ причастний

Словарь української мови Борис Грінченко П причастник

причастя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прича́стник, ка, м. 1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було. Харьк. 2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся. Гн. II. 142.