Словарь української мови (1924)/причаровувати
◀ причапрячити | Словарь української мови П причаровувати |
причастний ▶ |
|
Причаро́вувати, вую, єш, сов. в. причарува́ти, ру́ю, єш, гл. Привораживать, приворожить, приколдовать. Дівчинонька козаченька та й причарувала. Мет. 12.