Словарь української мови (1924)/причапрячити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
причапрячити
Берлін: Українське слово, 1924

Причапря́чити, чу, чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.