Словарь української мови (1924)/пристрітник

by Борис Грінченко

◀ пристрітний

Словарь української мови Борис Грінченко П пристрітник

пристрічений ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пристрі́тник, ка, м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126. 2) Раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33.