Словарь української мови (1924)/припірати
| ◀ припір | Словарь української мови П припірати |
припічок ▶ |
|
Припіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. припе́рти, пру́, ре́ш, гл. Упираться, упереться. (Будинок) до другого стріха в стріху припірав. ЕЗ. V. 77.
| ◀ припір | Словарь української мови Борис Грінченко П припірати |
припічок ▶ |
|
Словарь української мови — П
припірати
Борис Грінченко
1924
Припіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. припе́рти, пру́, ре́ш, гл. Упираться, упереться. (Будинок) до другого стріха в стріху припірав. ЕЗ. V. 77.