Словарь української мови (1924)/припрягати
| ◀ припрошуватися | Словарь української мови П припрягати |
припудити ▶ |
|
Припряга́ти, га́ю, єш, сов. в. припрягти́, пряжу́, же́ш, гл. Припрягать, припречь.
| ◀ припрошуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П припрягати |
припудити ▶ |
|
Словарь української мови — П
припрягати
Борис Грінченко
1924
Припряга́ти, га́ю, єш, сов. в. припрягти́, пряжу́, же́ш, гл. Припрягать, припречь.