Словарь української мови (1924)/припрошуватися
◀ припрошувати | Словарь української мови П припрошуватися |
припрягати ▶ |
|
Припро́шуватися, шу́юся, єшся, сов. в. припроси́тися, шу́ся, сишся, гл. Испрашивать, испросить разрѣшеніе войти. Прийшов до свого села і припросився на ніч. Гн. I. 213. См. Упроситися.