Словарь української мови (1924)/припрошувати
| ◀ припрошати | Словарь української мови П припрошувати |
припрошуватися ▶ |
|
Припро́шувати, шую, єш, сов. в. припроси́ти, шу́, сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Рудч. Ск. II. 163. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Грин. III. 504. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх. Кв. I. 52.