Словарь української мови (1924)/припинати
| ◀ припин | Словарь української мови П припинати |
припинатися ▶ |
|
Припина́ти, на́ю, єш, сов. в. прип'ясти́, пну́, не́ш, гл. Привязывать, привязать, приколоть. Чуб. I. 74. Приколень, що коня припинають. Чуб. I. 74. Ой припну коня коло калиночки, а сам ляжу спати на край могилочки. Макс. Припну фартух дорогий, золотії береги. Макс. Припни шаблю в лівім боці. Драг. 66.